Дезінформація в ролі зброї: як суперники застосовують фальшиві новини і як навчитися їх виявляти | УНН

Дезінформація перетворилася на серйозний засіб у політичних та бізнесових маніпуляціях. УНН досліджував, як виявити неправдиву інформацію, що поширюється для знищення репутації конкурентів або здобуття ринкових переваг.

Дезінформація перетворилася на важливий інструмент у політичних та бізнесових змаганнях. Суперники нерідко використовують поширення неправдивих новин або чуток, щоб завдати шкоди репутації своїх противників, відволікти увагу від своїх власних проблем або здобути конкурентну перевагу. УНН досліджував, як можна виявити такі фальшивки.

Сучасні ЗМІ та соціальні мережі дозволяють швидко поширювати інформацію серед широкої аудиторії. Фейки нерідко з'являються у формі "сенсаційних викриттів", які можуть містити часткові або повністю вигадані факти. Такі повідомлення можуть включати неправдиві звинувачення в корупції, махінаціях, особистих скандалах або чутливих темах, таких як зв'язки з росією.

Дезінформація, створена для підтримки політичних або бізнес-інтересів, часто розповсюджується регулярно з метою дискредитації супротивників.

У політичній та бізнесовій боротьбі часто можна натрапити на згадки про "інформаторів" або "джерела", які нібито підтверджують певні звинувачення. Такий підхід створює ілюзію "правової" достовірності фальшивої інформації, що може дезорієнтувати читачів. Тому важливо ретельно перевіряти надійність джерел, ознайомлюватися з текстом більше, ніж лише заголовком, звертати увагу на дату публікації і відстежувати, хто ще обговорює цю тему.

Інакше кажучи, фальшива інформація, що поширюється з метою політичної або бізнесової конкуренції, може швидко завоювати популярність і з часом почати сприйматися як "правда". Яскравим прикладом є випадок з інформацією про те, що дружина Віктора Поліщука, Лілія Різва, нібито є племінницею дружини російського політика Дмитра Медведєва. Цю інформацію активно розповсюджував у 2015-2016 роках тодішній народний депутат Павло Різаненко у своїх блогах, проте жодного разу не надав жодних доказів на підтвердження своїх слів. Коли редакція УНН звернулася до Різаненка з проханням надати документи, що підтверджують його заяви, він відмовився коментувати ситуацію, пояснивши, що з 2019 року більше не є публічною особою.

Тож важливо пам’ятати, що дезінформація в наш час стала невід’ємною складовою конкурентної боротьби як у бізнесі, так і в політиці. Проте обізнаність про способи її поширення та вміння розрізняти правду від вигадки можуть суттєво допомогти зберегти репутацію та ефективно реагувати на такі виклики.

Додатково включимо

З часом чутки про нібито зв'язки Віктора Поліщука та його дружини з російською елітою почали поширювати навіть представники державних структур. Нещодавно Поліщук подав позов до Шевченківського районного суду проти АРМА, вимагаючи захисту своєї честі, гідності та ділової репутації. У коментарі для УНН він зазначив, що був змушений вжити юридичних заходів через заяву голови АРМА Олени Думи про їхні "тісні зв'язки з кремлівською верхівкою". Поліщук підкреслив, що ця інформація є абсолютно неправдивою і не відповідає дійсності.

Голова АРМА Олена Дума у відповідь на запит УНН пояснила, що звинуватила Поліщука та його дружину у зв'язках з "кремлівською верхівкою", бо побачила таку інформацію у ЗМІ.

Суд розгляне справу Поліщука проти АРМА 10 жовтня.