"Недостатній відбір та якісне навчання становлять 30-40% результату": Костенко розповів про подовження термінів військової підготовки.
На думку народного депутата, молодші новобранці виявляються більш ефективними для бойових підрозділів і швидше засвоюють навчання, оскільки сучасні військові дії вимагають новаторського підходу та сучасного мислення.
Нещодавно Олександр Сирський, головнокомандувач Збройних сил України, оголосив про плани щодо розширення термінів базової загальновійськової підготовки для новобранців. Він підкреслив, що інструктори відіграють вирішальну роль у формуванні якості навчання, тому особлива увага приділяється залученню мотивованих фахівців із бойовим досвідом. Сирський також зазначив, що розглядається можливість створення спеціалізованої Школи інструкторів, яка стане основним джерелом для підготовки висококваліфікованого інструкторського складу.
УНІАН обговорив з Романом Костенком, полковником Служби безпеки України та секретарем Комітету Верховної Ради України з національної безпеки, оборони та розвідки, можливі зміни в ситуації, які можуть виникнути внаслідок кількох додаткових місяців підготовки.
Сирський висловив думку, що варто подовжити терміни загальновійськової підготовки, і зазначив, що в найближчі місяці планується розробка відповідних положень. Які переваги може принести це рішення? Як воно позначиться на підготовці військовослужбовців і, в подальшому, на обстановці на фронті? Чи дійсно це сприятиме кращій технічній підготовці? Які конкретні вигоди ми можемо отримати від цього?
Існує два аспекти, які ми повинні обов'язково врахувати. Щодо пропозиції збільшити терміни, я хотів би зрозуміти, з якою метою це робиться. Адже сьогодні існує проблема: навіть при наявних термінах, які ми маємо, - а ми знаємо, що базове навчання триває близько місяця - 40 днів, після чого починається професійна підготовка, - бійці часто не залучені до навчання на повну потужність, і в результаті після завершення цього процесу вони виходять недостатньо готовими.
Вони там мало стріляють, вони там не кидають гранати, бо їх часто немає через відсутність ресурсу. І все інше. Дуже багато бійців, коли потрапляють до військових частин, не мають підготовки, і командири військових частин скаржаться на це.
Я б хотів зазначити, що важливо покращити якість підготовки. Можна витратити й п'ять місяців на навчання, але якщо інструктори будуть неналежної якості й не матимуть практичного бойового досвіду, то не врахують актуальні потреби на полі бою, то всі зусилля щодо продовження термінів виявляться марними.
Але якщо це буде паралельна історія про те, що ми насичуємо бойову підготовку сучасними елементами підготовки, і при цьому робимо термін більшим, - це дуже правильно. І воно має так працювати.
Крім того, важливо усвідомити, що нинішня мобілізація, хоч і триває, все ще не здатна повністю задовольнити наші потреби. Зважаючи на те, що відсутність бійців частково пов'язана з проблемами, які виникли під час мобілізації у 2023 році, ми можемо зіткнутися з затримками у постачанні нових бійців на фронт, оскільки їм потрібно буде більше часу для навчання. Це може мати значний вплив на ситуацію на полі бою, і важливо оцінити, як ці фактори можуть змінити хід подій, адже не завжди можливо швидко вирішити ці питання.
Для того, щоб зараз запровадити цю історію, правильну історію збільшення часу підготовки, нам потрібно, я думаю, збільшити кількість мобілізованих для того, щоб вони заходили уже в підрозділи потім підготованими.
Нагадаю, що в даний момент базова підготовка триває протягом місяця, а через місяць...
Ти - лучник.
А скільки, на вашу думку, оптимально було б часу підготовки? Ви також кажете, що треба було б змінити її наповнення, так? Якось її покращити, розширити?
Я готував офіцерів спецназу і бійців спецназу. Я багато проводив підготовок. У нас бійці "мінімум", скажімо так. У нас були цикли підготовки і за різними напрямками. Спочатку деякий час ми (проводили - УНІАН) загальну підготовку, потім спеціальну. Потім кожен спеціалізувався на своєму напрямку. Це була підготовка.
У спецназі бойець починав вважатися досвідченим лише після п'яти років служби, і саме тоді його починали серйозно сприймати. Ось що таке справжній спецназ. Щодо сучасних реалій, то важливо оцінювати ситуацію в залежності від конкретного місця, де буде бойець.
Зараз програма в порядку. Часто основна проблема полягає в тому, що її викладають неналежним чином, і це роблять малодосвідчені інструктори. Це дійсно серйозне питання. Ще однією проблемою є переповнені навчальні центри, через що немає змоги приділити увагу кожному окремому бійцю.
Отже, я вважаю, що збільшення терміну підготовки лише продовжить відсутність бійців на фронті. Нам потрібно звернути увагу як на тривалість, так і на ефективність навчання. Безумовно, якість підготовки потрібно підвищити. На мою думку, навіть за місяць можна підготувати бійця на достатньому рівні. Проте, якщо ми зможемо забезпечити якісну підготовку протягом більш тривалого часу, це принесе значно кращі результати.
Виявляється, якість підготовки спеціалістів має велике значення... Що ж у нас є більшою проблемою: недолік кваліфікованих інструкторів чи недостатня підготовка тих, хто приходить на навчання?
Існують люди, які приходять на навчання, але, незалежно від зусиль, їх навчити не вдається. Важливо, щоб процес навчання розпочинався з територіальних центрів комплектування (ТЦК), які повинні дбати не лише про кількість, а й про якість кандидатів. Якщо провести перевірку, можна виявити, що приблизно 70% із них мають обмежену придатність. Однак для ТЦК це не є проблемою, адже вони зосереджуються на статистиці. Тому необхідно зосередити увагу на відборі дійсно придатних людей.
Наші труднощі не в тилу, а в штурмових ротах, які безпосередньо беруть участь у бойових діях. Тому необхідно діяти комплексно. Першочергово слід забезпечити набір особового складу, здатного вести сучасні бойові дії. Це молоді, фізично підготовлені чоловіки. Інша важлива складова — це їхнє якісне навчання. Лише тоді ми зможемо досягти результату.
Якщо ми проведемо неякісний відбір, навіть з відмінним навчанням, результати будуть лише на 30-40% ефективними. У разі, коли відбір буде здійснений на високому рівні, але навчальний процес буде поганим, результати виявляться аналогічними, і ми просто знищимо потенціал учасників. Необхідно, щоб усі елементи працювали в гармонії та доповнювали один одного.
А ті, хто самостійно звертається до ТЦК, - чи є вони краще готовими?
Це не гарантія. Будь-хто може завітати до ТЦК.
Принаймні, вони більш мотивовані.
Це не зовсім певно. Дехто вважає, що його можуть відправити в тил, де він зможе отримувати гроші. Інші ж абсолютно не розуміють, куди саме їдуть. Отже, це зовсім не гарантія.
Звичайно, мотивація має значення. І велике значення. І до цього треба йти. Але ми не можемо сказати, що той, кого ми мобілізували, - він гірший, ніж той, хто прийшов сам. Буває по-всякому.
Ви зазначили, що при подовженні навчального періоду має зрости й кількість мобілізованих. На скільки саме це число може збільшитися?
Я не можу сказати точно, на скільки. Це питання для Генерального штабу. Однак я вважаю, що якщо ми зараз розпочнемо запроваджувати навчальні цикли і люди проведуть більше часу в навчальних центрах, то в результаті частини залишаться без нових підкріплень. Тому знадобиться більше людей для забезпечення цих підрозділів.
А кого простіше і швидше підготувати, чи є різниця в підготовці, скажімо, того, кому до 30-ти, умовно, чи до 35-ти, і того, кому за 50?
Є виключення. Є іноді хлопці, які за 50, і краще вчаться, і фізично розвинутіші, ніж ті, кому до 30-ти. Але в цілому, звичайно, що для бойових підрозділів (молодші - УНІАН) більше підходять і краще навчаються, і більш сучасні, бо сучасне поле бою потребує сучасного мислення. І сучасні засоби ураження, сучасна зброя також потребує тих, хто, скажімо так, більш осучаснений. Це, я вважаю, молодь. Тому ті, хто до 30-ти, - звичайно, їм має бути пріоритет.
Скільки ж часу необхідно для підготовки фахівця з нуля – програміста чи менеджера – так, щоб він став дійсно корисним у зоні бойових дій?
Усе одно ми зараз говоримо про "мінімалку". Щоб навчити нормально битися на сучасному полі бою, я б, мабуть, розписав програму на рік. Але ж ми говоримо, що ми маємо навчити... Те зараз, чому вчать, - це вчать азів: ти береш автомат, риєш окоп і відстрілюєшся по противнику. Це ази.
Отже, варто врахувати, яка саме програма підготовки бійців і які навички вони здобувають. Професії, такі як пілот, інженер, піхотинець, десантник чи морський піхотинець, мають свої специфічні особливості, і важливо обговорювати їх у контексті тих завдань, які вони виконуватимуть.
Наприклад, підготовка пілота займає не менше півроку, тоді як навчити піхотинця можна всього за кілька місяців. Після цього він набуде бойового досвіду і стане значно кращим у своїй справі.
Є ще один важливий момент: ми обговорюємо технічну та військову підготовку, але як підготувати психологічно людину, яка зовсім не має досвіду у військовій справі? Коли я кажу "з нуля", я маю на увазі тих, хто не був військовим до цього.
В армії існують різноманітні методики, зокрема, і ті, що стосуються психологічної підготовки. Цим займаються фахівці. Психологічна підготовка до бойових дій є обов'язковою. Коли тебе розміщують у бліндажі під час обстрілу, в тому числі з вогнепальної зброї та мінометів, це досвід, який ми вже пройшли.
Тобто це відбувається в рамках цієї підготовки місячної?
Відповідь: Це повинно статися.
А як це відбувається?
Десь це трапляється, а десь — ні.
Яким чином має виглядати ідеальний воїн, які навички йому слід опанувати?
"Ідеальний воїн"... У нас п'ять років вчилися і вони не були "ідеальними". Ти можеш навчитися чомусь одному, а поле бою від тебе буде потребувати зовсім іншого.
Я розповім про свій досвід: протягом десяти років я служив у спецпідрозділі, де мав доступ до найсучаснішої техніки та обладнання. Мої бронежилети були найкращими, а озброєння — найсучаснішим. Але, коли війна почалася, я опинився в парламенті з простим автоматом Калашникова, звичайним пістолетом і звичайним камуфляжем. Я не мав нічого більше. І вирушив до Миколаєва.
Отже, на мою думку, "справжній воїн" - це не просто фах, а ціла концепція. Воїн може виявитися в душі кожної людини. Коли ж ми говоримо про професійного воїна, то маємо на увазі особу, здатну швидко адаптуватися до різних умов, використовувати наявні ресурси та максимально ефективно застосовувати все, що попадається під руку, навіть якщо це не зовсім його первісне призначення.
