Забуваєте те, що вивчили? Ось кілька методів, які допоможуть вам подолати "криву забування".


Який період часу дозволяє зберігати нові знання в пам'яті?

Еббінгауз прийшов до висновку, що темп забування інформації визначається рядом факторів, зокрема складністю та важливістю матеріалу, а також рівнем втоми або стресу, в якому ми перебуваємо.

Отже, на запитання про те, як довго триматиметься інформація у вашій пам'яті без свідомого її осмислення, немає чіткої відповіді. Варто також зазначити, що послідовність, в якій ви отримуєте дані, відіграє важливу роль.

Таким чином, існує безліч факторів, що впливають на нашу здатність відновлювати й зберігати інформацію в пам’яті. Хоча точно невідомо, на який термін ви зможете зберігати отримані знання, існує ряд стратегій, які можуть сприяти більш ефективному та тривалому запам’ятовуванню нового матеріалу.

Вивчення інформації з інтервалами часу.

Однією з найефективніших стратегій для поліпшення запам'ятовування є метод повторення з інтервалами. Цей підхід має наукову основу і сприяє учням у засвоєнні різноманітної інформації, а також у її довготривалому збереженні в пам'яті.

По суті, потрібно вивчити матеріал кілька разів, даючи собі час між кожним переглядом. Кількість часу, протягом якого ви не вивчаєте матеріал, значною мірою залежить від того, наскільки добре ви його пам'ятаєте.

Це вказує на те, що з подовженням часу перегляду контенту, інтервали між окремими переглядами повинні ставати більш тривалими.

Регулярне повторення інформації час від часу може сприяти подоланню "ефекту забування" (ілюстративне зображення: Freepik).

Наприклад, повторювати конспект важкого заняття рекомендується частіше, ніж той, на якому ви дійсно осягнули матеріал.

Замість того, щоб суб'єктивно вирішувати, чи запам'ятали ви інформацію і,чи потрібно її переглядати, спробуйте скористатися системою карток з питаннями за темою конспекту, яка допомагає планувати навчання на основі того, чи правильно ви відповіли.

Якщо ви відповіли правильно, вам не потрібно буде використовувати цю картку так часто надалі. Якщо ви вагаєтесь щодо використання старих методів, таких як написані від руки картки, не варто.

Записування інформації від руки дійсно сприяє кращому запам'ятовуванню, тому застосування цього методу може принести дві вигоди: ви зможете згадати відповідь, коли будете формулювати запитання.

Зробити засвоєння матеріалу ефективним

Під час освоєння нових знань застосовуйте методи, що сприятимуть вашій концентрації на вивченому матеріалі.

Освітні матеріали радять викладачам впроваджувати методи, що роблять заняття більш захоплюючими (використання візуальних матеріалів, створення асоціацій тощо), щоб сприяти дітям у подоланні процесу забування. Однак ця концепція може бути реалізована на будь-якому етапі навчання.

Інформація, представлена у вигляді ілюстрацій, засвоюється більш ефективно (зображення: Freepik).

Інший з методів - це емпіричне навчання за Колбом, який передбачає наступну схему:

Або використовуйте метод критичного мислення, такий як SQ3R, щоб відстежувати свій прогрес у вивченні теми. Повна назва цього, сформованого у 1946 році методу - "Survey, Question, Read, Recite, Review", тобто "Переглянути, Запитати, Прочитати, Переказати, Переглянути", що визначає послідовність кроків при навчанні.

Використовуючи даний підхід, вивчення нового матеріалу варто проводити наступним чином:

Таким чином, ви залишатиметеся залученими в процес, шукаючи відповіді на свої запитання.

Щоб ефективніше опанувати навчальний матеріал, корисно скласти запитання для самоконтролю (ілюстрація: Freepik).

Оскільки техніка також передбачає періодичний перегляд ваших нотаток, це добре поєднується з повторенням через певні проміжки часу і допоможе вам подолати криву забування.

Знову ж таки, спробуйте використовувати для цього блокнот, щоб отримати подвійну користь від рукописного запису та перегляду.

Related posts