Зеленський: Стратегія для перемоги зможе змусити Росію завершити конфлікт.
У разі підтримки партнерами "план перемоги" матиме психологічний і політичний вплив на рішення Росії закінчити війну, заявив президент України Володимир Зеленський.
"План перемоги", який був представлений партнерам, має на меті зміцнення України та вплине на психологічні й політичні аспекти рішень Росії щодо завершення війни, зазначив президент Володимир Зеленський у середу, 11 вересня, під час підбиття підсумків саміту "Кримської платформи", повідомляє кореспондент DW.
"Для чого цей план? Це план посилення України. На мою думку, він матиме і психологічний, і політичний, і різного характеру щодо озброєння вплив на рішення РФ закінчити цю війну. Цей план обов'язково повинен бути презентований до другого "саміту миру", щоб примусити РФ до дипломатичного закінчення війни. Якщо партнери підтримають його, він полегшить Україні примус РФ до закінчення війни", - сказав президент.
За його словами, план, у першу чергу, залежить від США. "Проговорю план перемоги з президентом Джо Байденом, тому що він (план. - Ред.) у більшості залежить від підтримки США", - зазначив Зеленський.
Водночас він зауважив, що нині з росіянами жодних перемовин немає. "Щоб розмовляти з росіянами, потрібно мати повноваження. Я особисто таких повноважень не давав", - сказав він.
На пресконференції президент Зеленський висловив вдячність всім партнерам, які стали частиною коаліції дронів, і звернувся до них з проханням про підтримку у фінансуванні виробництва цих технологій.
"Ці безпілотники грають важливу роль у порятунку наших людей та військових. Проте для збільшення виробництва нам необхідні фінансові ресурси. Українська промисловість готова подвоїти обсяги виробництва, а деякі компанії навіть можуть збільшити їх у п'ять разів. Вони мають бажання, але бракує коштів. Ми звертаємося до наших партнерів з проханням про фінансування, адже в нас виробництво дронів є і дешевшим, і швидшим", - підкреслив він.
Відповідаючи на запитання про передачу Іраном балістичних ракет Росії, Зеленський сказав: "Я цю інформацію отримав від розвідок. Я не можу підтвердити щодо застосування цих ракет".
Президент також зазначив, що в даний момент ведуться переговори щодо можливості використання далекобійної західної зброї для ударів по території Росії.
"(Держсекретар США Ентоні) Блінкен отримав запрошення на "Кримську платформу", що і стало причиною його візиту до України. Незабаром я зустрінуся з ним та міністром закордонних справ Великобританії (Девідом Леммі). Не можу передбачити, як проходитиме наша бесіда. Проте я планую бути максимально відкритим, зокрема щодо висновків, які виникнуть після цих консультацій", - підкреслив Зеленський.
Відповідаючи на запитання про те, чому за останні п’ять років Росія звільнила лише одного кримського татарина, Зеленський зазначив: "Процес звільнення політичних в’язнів, зокрема кримських татар, для них (росіян) є дуже складним. Зазвичай йдеться про обміни військовополоненими, оскільки ми можемо обміняти їх на наших військових. Тому повернення кримських татар додому є проблематичним."
Президент наголосив на необхідності тиску партнерів, щоб "спрацювала система всіх на всіх". "По-іншому складно це зробити. Ми працюємо через партнерів: Катар, Емірати, Туреччину, Азербайджан, з усіма країнами, які мають великий вплив, але поки що успіх такий який є", - зазначив він.
Після завершення саміту президент Литви Гітанас Науседа підкреслив, що його країна ніколи не визнає анексію Криму та інших українських земель Росією. Він також зазначив, що Литва виступає за створення міжнародного трибуналу для розслідування злочинів агресії РФ проти України.
Прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович запевнив у продовженні військової, політичної та економічної підтримки. "Ми готові надати допомогу у відновленні вашої енергетичної інфраструктури. Хорватія також активно залучена до процесу розмінування," - відзначив він, підкресливши участь хорватських суддів та прокурорів у розслідуванні воєнних злочинів.
Прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня підтвердила продовження військової підтримки. "У 2024 і 2025 роках військові витрати Латвії становитимуть 0,25% від валового внутрішнього продукту. Цього року ми вже відправили третій пакет допомоги, який включає військове спорядження, броньовані автомобілі та дрони. Також ми продовжимо навчання тисяч українських військовослужбовців", - зазначила вона. На 2025 рік заплановано нову партію допомоги, яка міститиме бронемашини, дрони та інші військові ресурси. Окрім цього, прем'єрка повідомила, що Латвія передає Україні генератори та сонячні панелі. "Ми забезпечили обладнання для 500 домогосподарств у Чернігівській області", - додала Сіліня.
Міжнародний дипломатичний формат "Кримська платформа" був ініційований українською владою у 2021 році і відтоді відбувається вже вчетверте. Його основна мета - підсилити увагу світової спільноти до ситуації на окупованому Кримському півострові та сприяти його деокупації. Під час першого саміту взяли участь 46 країн та міжнародних організацій, проте на рівні лідерів були представлені лише 14. Цього року у саміті "Кримської платформи" бере участь понад 60 учасників.
Крім того, "Кримська платформа" реалізується на рівні спікерів парламентів. Перша така зустріч відбулася в жовтні минулого року в Загребі, столиці Хорватії. У жовтні 2024 року третій парламентський саміт "Кримської платформи" проходитиме в Латвії.
